Архітектурна історія волинського краю неможлива  без її єврейської частини. Синагоги здавна входили в панорами міст і сіл, додаючи їм свого колориту.

Довгий час євреї були кочовим народом, який розселявся на широких теренах світу. На Волині ж перші поселення, як вважають дослідники, з’явилися у XII столітті у Володимирі. Попри іноді непрості відносини із владою Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, громади збільшувалися і розселялися далі по територіях.

Про це інформують Хроніки Любарта.

Відносини євреїв з іншими групами населення також не завжди складалися добре, проте епізодичні конфлікти не дуже вплинули на присутність євреїв на Волині. Протягом віків вони стали органічною частинкою краю, взаємодіяли з ним як одна із багатьох національностей, що його населяли. Навіть у часи присутності Російської імперії на Волині, яка суттєво обмежила права євреїв, коли в середині ХІХ століття польський письменник Юзеф Крашевський мандрував глибокими селами Полісся, він описував, що весь час на дорозі йому зустрічалися євреї з неодмінним атрибутом – люльками в зубах.

У містах же, де громади були економічно сильнішими, виникали центри єврейського громадського і релігійного руху – синагоги, як правило муровані. Найстаріші з них зазвичай були ренесансні, з яскравими аттиками, фронтонами і вікнами, ставали гарним доповненням архітектурного обличчя міста. Справжньою перлиною у цьому ряду можна назвати синагогу Любомля, яка своєю красою зрівнювалася з іудейськими божницями великих європейських міст. Острозька, імовірно, найстаріша, збудована у XV-XVI столітті. А дубнівська вважається однією з найбільших в Україні.

Ще один приклад оригінальності волинських синагог – луцька. Вона визначна перш за все своєю оборонною вежею, яка за свідченнями істориків, була частиною оборонних «парканів» навколо Луцька, які боронили місто від ворогів. Хоча сам факт «оборонності» культової споруди був типовим для європейського містобудування – домініканський монастир неподалік Великої синагоги Луцька спершу також виконував роль оборонної мурованої твердині південної частини Луцька часів кінця Середньовіччя.

Цікаву історію має синагога у Берестечку.

На початку у XX ст. у Берестечку діяло 6 синагог, проте залишилася лише одна. Архітектурна пам’ятка побудована в стилі бароко, що переплітається з елементами рококо. Під час Другої світової війни будівля була пошкоджена. Ймовірно, саме тоді були втрачені склепіння і внутрішні колони, зруйнований пуліш, який спочатку був прибудований із західного боку до чоловічого залу. Після війни будинок було пристосоване під житло. На даний час використовується як приміщення дитячої музичної школи.

До вашої уваги – фотографії синагог історичної Волині, якими вони були до Другої світової війни, коли більшість із них були знищені, а деякі навіть і в пізніший час.

Синагога в Острозі, XV-XVI століття

Інтер'єр острозької синагоги

Любомль, 1510

Інтер'єр любомльської синагоги

Луцьк, 1626-1628

Інтер'єр луцької синагоги

Заслав, XVII століття

Вишнівець, XVI-XVII століття

Березне

Луків (Мацеїв), XVIII століття

Інтер'єр луківської синагоги

Великі Межирічі, 1713

Інтер'єр синагоги у Великих Межирічах

Новоград-Волинський, 1740

Клевань, XVIII століття

Дубно, 1784

Інтер'єр синагоги у Дубно

Горохів

Володимир, 1801

Інтер'єр володимирської синагоги

Шепетівка, 1840

Інтер'єр шепетівської синагоги

Старокостянтинів

Любар, ХІХ століття

Кременець, ХІХ століття

Корець, ХІХ століття

Рівне, ХІХ століття

Олика, ХІХ століття

Інтер'єр олицької синагоги